40 днів тиску на Кремль: що далі — балістика, НПЗ чи Кримський міст

Оголошений президентом 40-денний термін, відведений на те, щоб змусити Росію сісти за стіл переговорів, спливає. Однак жодних ознак того, що Москва готова до діалогу, немає. Співдиректор програм зовнішньої політики Центру Разумкова Олексій Мельник каже: ніхто й не сподівався, що після цього терміну Путін раптом оголосить про готовність домовлятися. Найімовірніше, операцію або продовжать, або, як уже анонсував президент, оновлять пріоритетні цілі.

Військовий аналітик Олексій Гетьман переконаний: тиск треба лише посилювати. За його словами, Україна має продовжувати удари по енергетиці, військово-промисловому комплексу та логістиці РФ. До того ж, зауважує експерт, на підході нові балістичні ракети, які можуть з'явитися вже у вересні-жовтні. Вони здатні долати щонайменше тисячу кілометрів і нести бойову частину вагою до 1000 кілограмів. Є навіть "хитрощі", як зробити їх майже невразливими для російської ППО.

Мельник пояснює логіку вибору цілей: противника розглядають як систему, в центрі якої — військово-політичне керівництво. Найпростіше дотягнутися до солдата на передовій, але їх фізично неможливо знищити всіх. Тому б'ють по наступних рівнях — логістиці, економіці, об'єктах, що забезпечують роботу військової машини. Удари по НПЗ і навіть маркетплейсах — не випадковість, а точкове ураження найвразливіших місць. Найбільшої шкоди завдає не пожежа в резервуарах, а знищення дорогого обладнання для переробки, яке складно відновлювати.

Чи стане Кримський міст наступною ціллю? Мельник припускає, що цей об'єкт точно є в списку, але все впирається в обмежені ресурси. Для гарантованого виведення мосту з ладу потрібна велика кількість ракет, і військові щоразу прораховують, що ефективніше: знищити міст чи кілька НПЗ. Гетьман вважає, що зараз міст — не пріоритет. Україна вже фактично перекрила постачання пального до Криму, тож росіяни навіть почали відбирати каністри з паливом у місцевих мешканців. Це вже не продрозкладка, а справжня "паливна розкладка".