24 серпня 410 року: як вестготи Аларіха вперше за 800 років захопили Рим

До того дня чужинці востаннє ступали на римську бруківку у 390 році до нашої ери, коли гали спалили місто. Римляни звикли думати, що їхнє місто захищене богами, але армія вестготів під мурами Авреліана розвіяла цей міф.

Аларіх не був диким варваром — він служив римським генералом і добре знав слабкі місця імперії. Він вимагав земель для свого народу та статусу федератів, але Рим відповів зрадою: у 408 році за наказом імператорського двору вирізали десятки тисяч готських жінок і дітей. Це спровокувало 30 тисяч ветеранів перейти на бік Аларіха.

Поки Рим страждав від облоги та голоду, імператор Гонорій переховувався в Равенні. Літописець Прокопій залишив анекдот: коли Гонорію сказали, що «Рим загинув», він подумав про свого улюбленого півня на ім'я Рома. Дізнавшись, що йдеться про місто, імператор полегшено видихнув.

У ніч на 24 серпня Саларіанська брама відчинилася — за однією версією, це зробили раби, за іншою — знатна римлянка Проба. Три дні готи грабували палаци, ламали мавзолеї та забирали людей у рабство. Втім, Аларіх наказав не чіпати базиліки Святого Петра і Святого Павла, тож християни, які сховалися там, вижили.

Після пограбування Аларіх рушив на південь, плануючи захопити африканські житниці, але раптово помер у Калабрії. За легендою, його поховали на дні річки Бузенто, відвівши воду та вбивши всіх свідків. Падіння Рима стало шоком для всього античного світу — імперія проіснувала після цього лише 66 років.