1 серпня 1914: як оголошення війни Росії запустило світову бійню

28 червня в Сараєві сербський націоналіст убив спадкоємця австрійського престолу. Ця іскра впала на порох, який імперії готували роками: змагання за вплив, гонка озброєнь і мережа союзів, що трималася на взаємній недовірі.

5 липня Німеччина видала Австро-Угорщині так званий «бланковий чек» – гарантію повної підтримки у жорсткій відповіді Сербії. Це підштовхнуло Відень до ультиматуму 23 липня, а вже 28 липня Австро-Угорщина оголосила війну Сербії. Балкани перестали бути локальним конфліктом і перетворилися на двері в загальноєвропейську бурю.

Росія вважала захист Сербії справою честі й 30 липня наказала своїм військам готуватися до війни. У німецькому штабі це сприйняли як майже ворожий сигнал. Тогочасні плани вимагали діяти на випередження: зволікання означало б крах стратегії блискавичної війни. 31 липня Берлін висунув Росії ультиматум із вимогою демобілізації, а коли відповіді не надійшло, 1 серпня оголосив війну й розпочав власну загальну мобілізацію.

Оголошення війни Росії стало лише першою кісточкою в доміно союзів. 3 серпня Німеччина оголосила війну Франції, а 4 серпня вторглася в нейтральну Бельгію, що втягнуло у війну Британію. Кожна столиця вважала себе жертвою, яка лише запобігає гіршому: Австро-Угорщина боялася втратити статус великої держави, Росія – поступитися на Балканах, Німеччина – опинитися між двома фронтами.

Історики називають 1 серпня 1914 року днем, коли ще можна було уявляти, що війна залишиться обмеженою. Але це була лише мить перед провалом. Континент втратив шанс зупинити ескалацію, і конфлікт, що починався з політичних рішень, охопив понад 30 держав. У підсумку всі три імперії – німецька, австро-угорська та російська – припинили існування.